22 травня, в день пам"яті святителя Миколая, мешканці с.Жашковичі відзначали своє престольне свято.
З нетерпінням вони чекали цього торжества. Хоча дану пору можна назвати «гарячою» (проходять весняно-польові роботи), парафіяни все ж кілька днів наводили порядок у храмі та біля нього.
І ось святково прикрашена святиня зустрічає богомольців. На запрошення настоятеля прот.Василія Саноцького прибули гості й духовенство з сусідніх сіл. Піднесено та мелоді-йно співає церковний хор під керівництвом Таїси Вишняк. Зосереджено моляться священики. Звершується найвище на землі служіння- Свята Літургія.
Після її закінчення з вітальним словом до присутніх звернувся отець Василій. Він привітав усіх зі святом, подякував за спільну молитву,та побажав доброго здоров я, миру і Божої ласки. Завершилось святкове богослужіння хресною ходою.
Історична довідка.
Мальовниче село Жашковичі-звичайне українське село, яких тисячі на Волинській землі. Воно розташоване на південному сході від смт.Іваничі та на південному заході від смт.Локачі 13 та 15 км відповідно.
За давніми переказами власником маєтків був пан Жашкевич , який заснував свій фільварок на території села і перевів частково селян на панщину. Та селянам це не сподо-
балось. В знак протесту вони спалили панський маєток . Жашкевич продав землю, а сам виїхав до Варшави. З того часу село стали називати Жашковичами.
Жителі села з вірою в серці і молитвою на устах пережили Австро-Угорську окупацію, з
1920-1939 рр. Польську, воєнні лихоліття, колективізацію та атеїстичне гоніння. Божий храм у ті важкі часи був духовною оазою для парафіян. До нього, як до люблячої матері, горнулись вони. Тут знаходили душевний спокій та розраду. Минали роки, змінювались покоління, політичний устрій. Тільки Церква, як Божественна установа, незмінно виконує свою спасительну місію, а храм залишається дороговказом до Вічності.
