Свято Покрови не входить в число великих свят, але великим є шанування його в нашому народі. Про це свідчать численні храми присвячені цьому торжеству. Тільки в Іваничівському благочинні їх три, а в районі п"ять.

  Окрасою села Риковичі є семикупольна Покровська церква, яка вже відзначила своє 120- річчя. Щонеділі і щосвята її дзвони скликають вірних на молитву. Варто відмітити, що православні жителі села є людьми побожними і храм на богослужіннях не стоїть  порожній, як , нажаль буває, на деяких парафіях. Більше 20-ти років настоятелем тут є прот. Василій Саноцький. Завдяки його ініціативі і старанню, церква, не дивлячись на вік,  виглядає взірцево. Тільки за останні пя"ть  років зроблено зовнішній та внутрішній ремонти, позолочено старовинний іконостас, придбане нове церковне начиння. Труди о.Василя відзначено церковними нагородами.

  Ще зранку, в день престольного свята, церква наповнилась богомольцями. Складно звучав церковний хор, яким вже багато років керує Надія Каніщук. Нажаль, через невелику кількість священиків у благочинні та чисельністю Покровських парафій, богослужіння не відзначалось великою присутністю духовенства. Під час всенічного бдіння сталась цікава подія. Велично звучали слова богослужіння «Хваліте Ім"я Господнє», священики побожно виходили з іконою свята на середину храму. І коли почали співати величання, раптом на надвратній «Почаївській» іконі відкрилося скло. Та не почуття тривоги, а радості сповнило серця присутніх. Всі прийняли це, як знак присутності самої Богородиці.

На молебен з хресною ходою прибув благочинний округи прот. Анатолій Сидько. По закінченні богослужіння о. Анатолій привітав всі присутніх зі святом, після чого було опущено надвратну ікону. З душевним трепетом і молитвою прикладались люди до святого образу, просячи молитв і заступництва у Пресвятої Діви : «Покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором!»