З 1944 по 1945 він у лавах Радянської Армії бере участь у бойових діях. Велику Вітчизняну закінчив під стінами рейхстагу 9 травня 1945-го року. Він очевидець історичної зустрічі на Ельбі. За відвагу нагороджений багатьма орденами та медалями.

З 1946-го по 1948 — студент Волинської духовної семінарії, а з 1948 по 1952 у Московській духовній академії здобуває вищу богословську освіту та ступінь кандидата наук. Після закінчення МДА направлений викладачем у ВДС, згодом стає інспектором. З 1962 по 1964 — ректор семінарії. Ревно обороняв волинську пастирську школу від закриттям радянською владою. Опісля протоієрей Петро несе пастирські труди за кордоном — 6 років у Берлінському кафедральному соборі та 8 років настоятелем Едмонтонської парафії у Канаді. Напередодні святкувань тисячоліття Хрещення Русі повертається у Київ і протягом декількох років виконує обов’язки керуючого справами Українського Екзархату. З 1989 року він перший ректор відновленої Київської духовної семінарії. У 1991-му повертається на Волинь і через рік очолює Волинську духовну семінарію, яка після захоплення її приміщень бойовиками Київського Патріархату розміщувалася у одній кімнаті. Очолюючи духовну школу у такому критичний момент, він повністю відновлює учбовий процес (з 1993-го ВДС отримала у тимчасове користування напівзруйноване приміщення).

Протоієрей Петро Влодек відомий в нашій державі як перший автор "Закону Божого”, написаного на українській мові. У 2003-му році ним упорядковано новий підручник для дітей молодших класів, багато конспектів та посібників з історії Церкви, що сьогодні використовуються у духовних школах УПЦ.