Православна людина прагне до споглядання і реального відчуття символів
своєї віри у Христа. Одним з таких символів, що міцно закріпився за
християнами, став Хрест. Віруючі осіняють себе хресним знамення, носять
натільні хрестики, встановлюють образ хреста в пам’ятних місцях, в
честь важливих подій та в місцях християнських поховань. І завжди це –
символ перемоги життя над смертю, Христа Спасителя над гріхом і
прокляттям. Знаряддя ганебної смерті, після розп’яття втіленого Бога
стало животворящим. І християни ХХІ століття входять у майбутнє з
образом Хреста Христового. Подібно до наших предків, ми знову
встановлюємо у наших містах і селах символ нашого спасіння, тим самим
підтверджуючи, що жевріє в нас вогник віри в Христа не тільки
Розп’ятого, але й Воскреслого.
У травні 2003 року парафіянами с Волиця було встановлено, а благочинним
Іваничівської округи прот. Анатолієм Сидьком та місцевим священиком
прот. Василієм Саноцьким було освячено на околиці села гранітний хрест.
За минулі роки місце навколо хреста огородили та прикрасили, встановили
сім світильників, як символ семи Таїнств. А сім’я Афанасія Стуги
пожертвувала сюди образ Володимирської Божої Матері. І ось уже 6-й рік
поспіль,на Світлій Сідмиці, настоятель разом з парафіянами звершують
молебень перед образом Хреста, возносячи молитву подяки і просячи
благословення на подальше життя. І це вже стало традицією.
По-особливому в цьому місці і в ці дні звучать пасхальні піснеспіви:
«Воскресеніє Христово видевше…Кресту Твоєму поклоняємся Христе».
Радості і надії сповнюються серця вірних. А хрест стоятиме для
наступних поклінь, як символ віри їхніх предків і як безсловесний
проповідник істини Воскресіння.
