| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
Головна » 2010 » Грудень » 20 » Паломництво до святинь Києва.
12:10 Паломництво до святинь Києва. |
Прихожани храмів сіл Луковичі та Бужковичі Іваничівського району побували у святинях міста Києва. Відслуживши перед поїздкою молебень, вирушили разом зі своїм священиком о.Олександром у дорогу.
Першою зустріла наших паломників Києво-Печерська Лавра, де вони мали змогу помолитись на літургії у Хресто-Воздвиженському храмі. Потім вклонились і помолились святим ближніх і дальніх печер, після чого відвідали інші Лаврські храми.
В каплиціі над джерелом преп. Антонія і Феодосія напились і набрали святої води. Цього ж дня відвідали Голосеєвську пустинь.
На вечірньому богослужінні наші прочани молились у Троїцькому чоловічому монастирі Китаєвої пустині. Власне він і став тим заключним місцем, звідки волиняни повертались додому.
Прибувши наступного дня у рідне село о.Олександр з парафіянами відслужили у храмі молебен, подякувавши Богу за Його великі милості.
Своїми думками і почуттями, навіяним відвідуваннями святих місць, ділиться у віршованих рядках наша землячка Мегера Руслана (Анна)
У кожного в житті своя дорога
І кожен крок ми не ступаємо без Бога,
Та якось люди не усі це розуміють
І вірно йти по кроках цих не вміють.
Здається, вліво-вправо - аби швидше,
А чи до кращого воно, чи гірше:
Все метушишся, все біжиш й не знаєш,
Що у гріхи все глибше поринаєш.
І раптом - прірва! Обірвалась наша путь.
Усе на що надіялись, в що вірили, мабуть,
Нестерпно прогнівили ми творця,
Від тяжкості гріхів прогнулась стежка ця.
І що ж, скінчилось наше вже життя?
А вже ж! Коли немає в нім пуття,
Але згадаєм, що Ісус прийшов спасати всіх
І піднімає знов на ноги грішників своїх.
Дає нам новий шанс і вибір у житті,
Щоб зрозуміли і покаялися ми.
Зупинимось! Піднімем очі в небеса,
В молитві і проханні відкриємо вуста:
Прости нас, Господи! Від мук нас захисти,
Сходинками до Тебе підкажи нам, як іти?
Не залишай нас жити у гріхах!
Як жити нам з тобою в небесах?
Благаєм слізно прощення для всіх.
Багатих, бідних, заздрісних і злих.
Хто сам не розуміє, що там - рай!
Щодня про це нагадувати дай.
Щоб розуміли, що без Тебе - не життя,
Щоб прагнули покори й каяття,
В молитві й святості проводилися дні,
Тоді і мир, й спокій буде всій рідні.
Навчи молитись за батьків й дітей,
Навчи підтримати в стражданні всіх людей,
Навчи нас щирості, поваги й співчуття,
Достойно увійти у вічне майбуття.
Руслана (Анна) Магера.
Матеріали підготували:
Недбайло Руслан
Мисюра Роман.
![]()
|
|
Категорія: Цікаво |
Переглядів: 1787 |
Додав: admin
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| Наш баннер |
Код баннера:
|
|
