Теперішні непрості будні, надмірна заклопотаність, в певній мірі, витіснили з життя людей справжнє почуття свята. Нажаль, наші сучасники мало цікавляться своєю духовною та культурною спадщиною, а відтак забулись давні традиції, життя стало сірим, безбарвним.
... Читати далі >>>

Доброю традицією  стали для парафіян Свято-Михайлівського храму с.Топилище щорічні паломницькі  поїздки до Успенської.Почаївької Лаври.  Адже ці поїздки зміцнюють віру, укріпляють дух, додають сил. Ось і цьогоріч з ініціативи настоятеля храму прот.Сергія Романюка було організоване паломництво до цієї великої святині Православ"я. Люди різного віку виявили бажання відвідати обитель.
... Читати далі >>>

 серпня,коли  Церква Христова вшановує пам’ять пророка Божого Іллі, відзначив своє шістдесятиліття  настоятель храму на честь Димитрія Солунського с. Самоволя  Іваничівського благочиння протоієрей Іоанн Івасейко. Щоб привітати ювіляра прийшли чисельні парафіяни, прибули гості та духовенство. ... Читати далі >>>

Духовенство та вірні Володимир – Волинської єпархії висловлюють щирі співчуття єпископу Никодиму та його рідним з приводу тяжкої втрати – смерті матері, раби Божої Віри.
... Читати далі >>>

Уже майже півтора  десятка літ несе він Слово  Боже між людей. Спасибі за Ваші молитви  та проповіді, які зцілюють наші зранені  душі, за серце, відкрите добру повсякчас, за те, що в щасливу і скрутну годину ми можем надії покласти на Вас. Ми просто вже не уявляємо наш храм без Вас - мудрого і порядного наставника.
... Читати далі >>>

З благословення  Преосвященнішого єпископа Никодима у  Неділю всіх святих з Уманської єпархії прибули ковчеги та ікона з частинами Св.мощей Іоанна Хрестителя, вмч.Пантелеймона та блаж.Матрони [ ... Читати далі >>>

Пасхальна радість, яку переживають цими днями віруючі волиняни, посилилася нині тим, що у Пасхальну ніч на Волинь прибув Благодатний вогонь з Єрусалиму. У столицю нашої держави святиню привезла делегація Української Православної Церкви.

У складі делегації цього року перебував клірик Володимир-Волинської єпархії протодиякон Віктор Мартиненко. Тож світильник із Святим вогнем було привезено на Волинь безпосередньо від Живоносного Гробу.

Зранку у Неділю Пасхи Благодатний вогонь був доставлений в Успенський кафедральний собор та Низкиницький монастир. Звідти святиня розійшлася по всіх храмах єпархії, а відтак й у домівки віруючих.

Того ж дня благочинний Іваничівської округи прот.Анатолій Сидько доставив Святий вогонь до  Св.Казанського храму смт. Іваничі, куди прибули  і священики благочиння.Під час вечірнього богослужіння парафіяни та гості змогли отримати святиню з рук настоятеля.

 
©Більше фотографії >>>
... Читати далі >>>

 
 

 



Сьогодні наші серця знову осяяло радісне світло святої Пасхи. Ми святкуємо велику тайну, основу віри і християнської надії. Іісус із Назарету, Син Марії, Який у п’ятницю був розіп’ятий, знятий з хреста і похований, – Воскрес! Він переможно вийшов із гробу. Воскресіння Христа – це не теорія і не міф, не мрія і не утопія чи казка, але уніка ... Читати далі >>>

22 березня Церква Христова прославляє подвиг сорока мучеників Севастійських.В цей день жителі селища та гості зібрались до Св.Казанського храму смт.Іваничі на спільну молитву.Варто зазначити, що це свято відзначається православними іваничівцями на рівні престольного .Адже у храмі знаходиться антимінс з церкви мучеників Севастійських, що у селищі, котру в 1993 році було силоміць захоплено прихильниками «філаретівського» розколу.
... Читати далі >>>

313 року імператор Костянтин Великий підписав закон про вільне сповідання віри. Його співправитель імператор Лікіній теж підтримав цей закон, але в підвладних йому областях гоніння на християн продовжилися.

Через сім років після підписання закону в місті Севастії, у Вірменії, розташувалося римське військо. Серед воїнів було 40 християн родом із Каппадокії (нині територія Туреччини). Воєначальник Агрікола примушував їх принести жертву ідолам, але воїни відмовилися. Тоді цих відданих своїй вірі мужів взяли під варту, зв'язали й повели до озера поблизу міста Севастії. На той час була зима, тріщав лютий мороз. Воїнів роздягненими поставили у вкрите кригою озеро.

Тіла нещасних почали замерзати ... Читати далі >>>

Сьогодні ми перебуваємо напередодні важливої історичної події — виборів Президента України.

 Кожний християнин повинен розуміти, що доля держави влаштовується Господом, і Промислом Божим буде визначений той, хто стане біля керма країни. Але незвіданий і незбагненний Промисел Божий здійснює ... Читати далі >>>

Шановний отче!В цей день молитовно бажаємо Вам здоров'я, миру та щасливого довголіття!Нехай Всемилостивий Господь дає Вам сили та натхнення трудитись на ниві Христовій та вести ввірену паству до спасіння!

На самій окраїні  Іваничівського району знаходиться  село, що зветься Бужковичі. Поселення це невелике та перша згадка про нього сягає 13-го століття. Головною окрасою села є храм, що розмістився на одному з найвищих пагорбів. Ця дерев"яна церква збудована у 1766 на кошти жителів. З того часу і по нині тут не припинялись богослужіння. Змінюються  часи, покоління, та дзвони храму шоразу лунають над селом, скликаючи вірних на молитву.

Своє престольне свято бужківці відзначають на другий день після Різдва Христового, бо церкву посвячено на честь Собору Богородиці. Кожного року храм збирає парафіян та гостей. Нажаль, богослужіння не відзначається великою присутністю як і духовенства так і богомольців так як більшість священиків в ці дні служать на своїх парафіях. Та й село, зрештою, налічує трохи більше як півтори сотні жителів, враховуючи і сектантів. Але все ж на прикладі деяких уродженців цього села можна багато чому повчитись, а особливо любові до свого села та храму. На свято, по можливості, прибувають вони з різних місць колись великої країни. Серед них ... Читати далі >>>